1.2.5 Лабораторна робота №2

Дослідження замкнутого принципу керування.

Призначення: Лабораторні дослідження націлені на закріплення знань основних принципів побудови систем автоматичного керування технологічними процесами, надання навиків застосування сучасних методів математичного опису та дослідження систем керування, здобуття умінь ставити та розв’язувати задачі, зв’язані з побудовами систем керування, аналізувати та узагальнювати здобуті експериментальні данні.

Ціль роботи: виявлення позитивних якостей та недоліків принципу керування, що досліджується, у порівнянні з результатами лабораторної роботи №1, впливу задаючих та збуджуючих впливів, структури системи, її параметрів на точність обробки задаючих впливів та визначення умов компенсації збуджуючих впливів.

Вибір структури САК та її параметрів виконується виходячи із аналізу функціональної схеми блока моделі узагальненої системи керування віртуального лабораторного стенду та обраних цілей лабораторних досліджень. Значення параметрів системи обирається із таблиці варіантів

(Додатки, Бакаловрат ТАК).

Варіант дослідження неперервної системи

Варіант дослідження дискретної системи

У лабораторній роботі необхідно: використовуючи основні співвідношення лабораторної роботи №2, скласти математичну модель замкненої системи у вигляді диференційних рівнянь та визначити рівняння статики ; визначити оператори ланок, підсистеми керування та об’єкта керування; визначити класифікаційні признаки системи керування; дослідити всі режими роботи системи та визначити залежність похибки Е системи від заданого та збуджуючого впливів

Визначити залежність похибки від коефіцієнта підсилення системи

Розрахувати оптимальний коефіцієнт передачі компенсуючого каналу , побудувати та дослідити процес компенсації збуджуючого впливу при початкових умовах , перевірити умови виконання принципу суперпозиції (одночасний вплив каналів збуджуючого впливу та каналу компенсації).

Висновок. Відповідно теоретичним розрахункам та обробки експериментальних досліджень зробити висновки по лабораторній роботі згідно зворотних цілей досліджень.

Висновки :

1. Системи, побудовані за розімкненим принципом керування, мають підвищену швидкість відпрацювання збуджуючого впливу.

2. Системи з принципом керування по відхиленню мають більшу точність відпрацювання збуджуючих впливів без контролю самих діючих на систему збуджень.

3. В системах комбінованого керування за рахунок вибору оптимального значення оператора каналу компенсації можливо зробити систему інваріантною по відношенню до збуджуючого впливу.